Материалы сайта
Это интересно
Детонометр разработка конструкции
3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 3.1 Обгрунтування та опис вибраної конструкції (Р-4260.024.001СК) При конструюванні радіоелектронної апаратури та приладів в основному використовується функціонально-блочний метод, який дозволяє підвищити надійність апаратури, строки та вартість проекту, ступінь використання стандартизованих та уніфікованих вузлів та елементів. Конструкції дозволяють автоматизувати та максимізувати процеси настроювання та монтажу апаратури. Конструювання радіоелектронної апаратури створюється на базі єдиних уніфікованих конструктивних елементів (базових конструкцій), які забезпечують високий рівень уніфікації. Базові конструкції (модулі) призначені для розташування та комтюновки електричного обладнання радіоелектронної апаратури. Для побудови будь-якого радіоприладу використовується шассі (каркаси), які служать для розташування та міцного закріплення на них деталей та вузлів. Конструкція шассі повинна забезпечувати нормальну роботу апаратури при будь-яких умовах її експлуатції. Проектований пристрій відноситься до переносної апаратури. Переносну апаратуру, в основному, збирають за одноблочною системою, в якій всі елементи (за виключенням індикаторів, комутуючих пристроїв, трансформаторів та ін.) закріплюються на загальному шассі – друкованій платі. Шассі із встановленими на ньому електрорадіоелементами розміщується у корпусі, в який вмонтовані комутуючі пристрої, роз'єми. індикатори, мікрофони та ін. Переносна апаратура повинна бути стійкою до ударів, падінь, мати високу надійність, яка багато в чому залежить від якості збирання. Схема електрична принципова детонометра реалізована на одній друкованій платі із двостороннього фольгованого склотекстоліту СФ-2-1,5 (ГОСТ 12652-74) товщиною 1,5 мм, виготовлен комбінованим позитивним методом. Плата з'єднана з передньою панеллю монтажними проводами. Плата (поз. 1), розміщена горизонтально на основі (поз. 4). На передній панелі (поз. 5) кріпляться у вертикальному положенні наступні деталі: 1) мікроамперметр (поз. 19); 2) мікроамперметр (поз. 20); 3) роз’єм (поз. 23); 4) роз’єми (поз. 24); 5) резистор (поз. 15); 6) перемикач (поз. 21); 7) перемикачі (поз. 22); 8) лампа (поз. 18); 9) світлодіод (поз. 25). Усі ці деталі кріпляться за допомогою гвинтів і гайок МЗ (поз. 8 – 10 ), а також шайб (поз. 13,14). Спереду кріпиться накладна декоративна передня панель (поз. 8), на якій є відповідно отвори для перемикачів (поз. 21,22), індикаторів (поз. 18,25), мікроамперметрів (поз.19,20) та роз’ємів (поз.23,24). Окрім того, на декоративну передню панель (поз. 5) нанесені відповідні написи (див. складальне креслення). Передня панель (поз. 5) кріпиться до основи (поз. 4) гвинтами (поз. 9), під які підкладено декоративні шайби (поз. 13,14), і гайками (поз. 8). Задня стінка становить суцільну деталь із основою (поз. 4). В задній стінці знаходяться отвори для тримача запобіжника (поз. 12) і для мережевого шнура (поз. 27). Зверху і з боків пристрій закривається однією деталлю – кришкою (поз. 3). Кришка кріпиться до основи (поз. 4) за допомогою гвинтів (поз. 9), під які підкладено декоративні шайби (поз. 13,14). В кришці з лівого боку зроблено отвори для вентиляції трансформатора (поз. 26). Весь пристрій спирається на чотири амортизатори (поз. 2), які кріпляться до основи знизу за допомогою гвинтів (поз. 9). 3.2. Обгрунтування вибору монтажу, матеріалів та покриття Матеріал впливає на габарити і вагу приладу. Використання алюмінієвих сплавів для корпусу апарату може дати скорочення ваги в 1,5-3 рази при повному задоволенні вимог до міцності і жорсткості; використання високоякісних трансформаторів дозволяє значно скоротити кількість металу в трансформаторі і тим самим зменшити його вагу і габарити, що дуже важливо для спеціальної малогабаритної апаратури, тому вибираємо магнітопровод трансформатора зі сталі марки 1513 і корпус із легкого алюмінієвого сплаву. Матеріал впливає на експлуатаційні характеристики деталей, на її надійність і довговічність. Контакти перемикача з латуні в складних кліматичних умовах витримують незначну кількість переключень; календарний термін служби цих контактів незалежно від числа перемикачів також вкрай обмежений, тому що окислювання матеріалу призводить до порушення електричного контакту в перемикачі. Ті ж деталі, виконані зі стійких до окислювання матеріалів ( срібла, золота ), витримують десятки тисяч переключень і у визначених умовах можуть експлуатуватися роками без додаткового регулювання. Багато металів і інші матеріали при експлуатації піддаються руйнації. Найбільший вплив із зовнішніх факторів робить волога, особливо при підвищеній температурі. Волога може проникати в мікропори або створювати на поверхні плівку і тим самим різко знижувати електричні параметри всього пристрою. Крім того, волога сприяє утворенню цвілі, корозії металів, що призводить до розриву електричного ланцюга і сприяє зниженню опору ізоляції між провідниками. Значний вплив на працездатність апаратури на друкованих платах робить висотність, тому що при разрядженому повітрі різко знижується електрична міцність повітряних проміжків і поверхневих перекриттів, можуть виникати при більш низьких напругах. Тому введення діелектричних проміжків замість повітряних між відкритими струмопровідними деталями, різко підвищує їхню електричну міцність. Матеріал для захисного покриття повинний мати такі властивості: високу вологостійкістю, гарні діелектричні параметри (малу діелектричну проникність і тангенсом кута діелектричних втрат), температуротривкістю, хімічною інтенсивністю і механічною міцністю. Для захисту деталей від зазначених впливів їхня поверхня покривається більш стійкими до впливу руйнуючих факторів матеріалами. Покриття лакофарбові наносяться на будь-які поверхні незалежно від матеріалу. Лак УР-231 відрізняється підвищеною еластичністю, вологостійкістю і температуротривкістю, тому може застосовуватися для гнучких основ. Лак готують перед нанесенням відповідно до інструкції і наносять на поверхню пульверизацією, зануренням або щіточкою. Наносять чотири шари із сушкою після кожного шару при температурі 18 – 23 0С протягом 30 хв. і остаточною сушкою останнього шару при температурі 55-60 0С протягом 1,5 год. і остаточним сушінням останнього прошарку при температурі 55-60 0С протягом 1,5 год. Хромування застосовують як захисно-декоративне покриття для деталей із міді, сталі, алюмінію і його сплавів, а також для підвищення поверхневої міцності і зношуваності деталей із зазначених сплавів. Захисні покриття на мідні й алюмінієві деталі наносять, як, правило, на підшарок нікелю, на стальніе – на підшарок із міді і нікелю. Зносостійкі покриття наносять без підшару. Хромове покриття лягає нерівномірно на деталі складної конфігурації. Сріблення застосовують головною мірою для підвищення електропровідності і поліпшення пайки міді і її сплавів. Для інших деталей срібло наносять на підшарок міді, для алюмінієвих-на підшарок нікелю і міді. Покриття має високу корозійну стійкість на чистому повітрі і воді. Поверхні, покриті сріблом, мають високу відбивну здатність. При впливі сірки срібло окисляється і чорніє. Для виготовлення друкованої плати застосовується комбінований позитивний спосіб. Найбільше застосування у виробництві друкованих схем одержали шаруваті пластики, наприклад гетинакс і склотекстоліт. Наша промисловість випускає гетинакс і склотекстоліт покритими мідною фольгою з однієї або двох сторін. Властивості цих матеріалів і їхні характеристики наведені в таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Порівняльні характеристики гетинакса і склотекстоліта |Найменування показників |Гетинакс|Склотекстоліт | |Межа міцності на розтяг кгс/см2, не менше |800 |2000 | |Щільність, р/см3 |1,3 |1,6 | |Влагопоглинання, %,не більш |4 |3 | |Питомий об'ємний електричний опір, Ом/см |1012 |1013 | |Тангенс кута діелектричних втрат при частоті |0,038 |0,025 | |106 Гц | | | |Середня електрична міцність при температурі, |33 |12 | |+20 ( - 5оС, кв/мм | | | Склотекстоліт має кращі ізоляційні властивості, вологостійкість і термостійкість, ніж інші шаруваті пластики, але при різноманітних засобах осадження провідників одержується різна сила зчеплення провідників із основою, тому його краще застосовувати при комбінованому способі. У детонометрі використовується фольгований із двох сторін склотекстоліт марки СФ – 2 – 1,5 ГОСТ 12652-74. Монтаж друкованого вузла здійснюється друковано- провідним методом. Для забезпечення електричного і механічно тривкого з'єднання электрорадіоелементів із друкованими провідниками використовується пайка з застосуванням припою олов'яно-свинцевого ПОС-61, що має низьку температуру кристалізації і достатньо високу механічну міцність. Для видалення окисної плівки з поверхні деталей, що з'єднуються застосовується безкіслотний флюс каніфольно-спиртовий ФКСп. 3.3. Оцінка технологічності конструкції 3.3.1. Заповнюємо таблицю 3.2 вхідних даних, використовуючи специфікацію та складальне креслення виробу. Таблиця 3.2 Вхідні дані для розрахунку показника технологічності Кі |Найменування показників |Умовне позначення|Значення | | | |показників | |1. Кількість мікросхем |Hімс |8 | |2. Загальна кількість мікросхем і |Hімс+Hере |137 | |електрорадіоелементів | | | |3. Кількість монтажних з'єднань |Hм |348 | |4. Кількість монтажних з'єднань, що |Hа.м |348 | |виконуються автоматизованим і | | | |механізованим шляхом | | | |5. Загальна кількість ЕРЕ |Hере |129 | |6. Кількість операцій контролю і |Hм.к.н |1 | |настройки, що виконуються механізованим| | | |і автоматизованим шляхом | | | |7. Кількість електрорадіоелементів, |Hм.п.ере |129 | |підготовка і монтаж яких здійснюється | | | |механізованим шляхом | | | |8. Загальна кількість операцій контролю|Hк.н |1 | |і настройки | | | |9. Кількість типорозмірів ЕРЕ |Hт.ере |28 | |10. Кількість типорозмірів оригінальних|Hт.ор.ере |0 | |ЕРЕ. До них відносять | | | |електрорадіоелементи, що були | | | |розроблені і виготовлені вперше | | | |11. Кількість деталей (без урахування |Д |1 | |нормалізованого кріплення) | | | |12. Кількість деталей, отриманих |Дпр |1 | |прогресивними методами формоутворення | | | |(штампуванням, пресуванням, литтям під | | | |тиском) | | | 3.3.2. Визначимо числове значення відносних часткових показників технологічності електронних блоків 3.3.2.1. Визначаємо коефіцієнт використання мікросхем: [pic], (3.1) 3.3.2.2. Визначаємо коефіцієнт автоматизації та механізації монтажу: [pic], (3.2) 3.3.2.3. Визначаємо коефіцієнт автоматизації та механізації підготовки ЕРЕ: [pic], (3.3) 3.3.2.4. Визначаємо коефіцієнт автоматизації та механізації операцій контролю: [pic], (3.4) 3.3.2.5. Визначаємо коефіцієнт повторюваності ЕРЕ: [pic], (3.5) 3.3.2.6. Визначаємо коефіцієнт застосування ЕРЕ: [pic], (3.6) 3.3.2.7. Визначаємо коефіцієнт прогресивності, формоутворення деталі: [pic], (3.7) Дані показники містять найбільший вплив на технологічність конструкції блоків. Склад показників та їх ранжирована послідовність по ваговій значущості зведені в таблиці 3.3 Таблиця 3.3 Відносні часткові показники технологічності |Найменування показників |Розрахунок Кі |?і |Кі·?і | |1. Коефіцієнт використання IМС |0,058 |1,00 |0,058 | |2. Коефіцієнт автоматизації і |1,000 |1,00 |1,000 | |механізації монтажу | | | | |3. Коефіцієнт автоматизації і |1,000 |0,750 |0,750 | |механізації підготовки ЕРЕ | | | | Продовження таблиці 3.3 |4. Коефіцієнт автоматизації і |1,000 |0,500 |0,500 | |механізації операцій контролю | | | | |5. Коефіцієнт повторюваності |0,783 |0,310 |0,243 | |ЕРЕ | | | | |6. Коефіцієнт застосування ЕРЕ |1,000 |0,187 |0,187 | |7. Коефіцієнт прогресивності, |1,000 |0,110 |0,110 | |формоутворення деталі | | | | 3.3.3. Визначаємо числове значення комплексного показника технологічності виробу. Комплексний показник визначається на основі відносних часткових показників за формулою: [pic] [pic] де Кі – величина показника (порядок знаходження числового значення визначений в пункті 2). (і – коефіцієнт вагової значущості; і – порядковий номер показника в ранжированій послідовності. 3.3.4. Оцінюємо рівень технологічності конструкції Рівень технологічності розроблюваного виробу згідно з ГОСТ 14.201-33, оцінюють відхиленням досягнутого комплексного показника від нормативного Кн. Це відношення повинно задовольняти умові: [pic]>1, (3.8) де Кн = 0,5 – нормативний комплексний показник технологічності блоків (табл.3.4). Таблиця 3.4 Комплексні показники технологічності блоків |Тип блоків |Дослідний блок|Встановча |Серійне | | | |серія |виробництво | | |Кн | |Електронні |0,4 – 0,7 |0,45 – 0,75|0,5 – 0,8 | |Радіотехнічні |0,4 – 0,6 |0,75 – 0,8 |0,8 – 0,85 | |Електромеханічні і механічні |0,3 – 0,5 |0,4 – 0,55 |0,45 – 0,6 | Висновок: так як відношення комплексного показника до нормативного більше одиниці, то конструкцію можна вважати технологічною. 3.4. Технічні умови 3.4.1. Маркірування і пломбування Найменування й умовне позначення приладу, товарний знак підприємства нанесені у верхній частині лицевої панелі. Умовне позначення проставлене також на правій бічній стінці корпусу. Заводський порядковий номер приладу і рік виготовлення розташовані на задній панелі. Всі елементи і складові частини, установлені на панелях і друкованих платах приладу, мають маркірування позиційних позначень відповідно до позиційних позначень переліків елементів до електричних і принципових схем і маркіруються мастичними пломбами, що розташовані на задній панелі. Запасне майно в укладальних ящиках має маркірування на самих елементах. 3.4.2. Загальні положення 3.4.2.1. Після тривалого збереження варто зробити зовнішній огляд. При зовнішньому огляді необхідно перевірити: 1) цілість пломб; 2) комплектність; 3) відсутність зовнішніх механічних ушкоджень, що впливають на точність показань приладу; 4) міцність кріплення органів керування, чіткість фіксації їхніх положень; 5) наявність запобіжників; 6) чистоту роз’ємів і гнізд; 7) стан лакофарбових покриттів, гальванічних покриттів і чіткість гравірування; 8) стан сполучних кабелів і переходів; 3.4.2.2. При роботі приладу категорично забороняється ставити його на передню і задню панелі, що може призвести до поломки органів керування і введення мережного шнура. Зробити позначки у формулярі про початок експлуатації і записати показання лічильника наробітку. 3. Вказівка заходів безпеки По вимогам електробезпеки прилад задовольняє нормам ОСТ 4.275. 003. – 77 класу захисту 1. Перед вмиканням у мережу необхідно заземлити корпус приладу через затискач заземлення. При роботі з відкритим приладом не допускається стикання зі струмопровідними елементами, тому що в приладі існує змінна напруга 220 В на вхідних затискачах трансформатора, роз'ємі і контактах вимикання мережі. Заміна деталей і запобіжників повинна проводитися тільки при знеструмленому приладі. 3.4.4. Правила збереження Прилад, що поступає на склад споживача, може зберігатися в упакованому вигляді протягом одного року з дня надходження. 3.4.4.1. Умови збереження приладу: 1) опалювальні сховища: 1.1) температура повітря від+1 0С до + 40 0С; 1.2) відносна вологість до 80% при температурі + 25 0С; 2) неопалюавні сховища: 2.1) температура повітря від – 50 0С до + 40 0С; 2.2) відносна вологість до 98% при температурі + 25 0С. 3.4.4.2. У помешканнях для збереження не повинно бути пилу, парів, кислот і лугів, що викликають корозію. 3.4.5. Транспортування 3.4.5.1. Тара, упаковка і маркірування упаковки Для забезпечення повної цілості приладу при транспортуванні використовується укладальний ящик і транспортний (тарний) ящик. Упаковка відбувається в робочих умовах. Конструкція тарних ящиків по ГОСТ 2991 – 76 або ГОСТ 5959 – 71. Упаковка приладу перед транспортуванням відбувається в наступній послідовності: 1) установлюють прилад в укладальний ящик між амортизаторами; установлюють ящик із робочим комплектом у бічний відсік укладального ящика; 2) експлуатаційну документацію, завернувши в обгортковий папір, поміщають у правий бічний відсік укладального ящика; 3) закривають, пломбують укладальний ящик і ставлять його на амортизаційні прокладки в транспортний ящик, що зсередини застелений водонепроникним папером; 4) заповнюють до ущільнення вільний простір між приладом і стінками транспортного ящика прокладками з гофрованого картону; 5) поміщають товаросупроводжувальну документацію на верхній шар прокладочного матеріалу під водонепроникну оббивку верхньої кришки транспортного ящика; 6) закріплюють цвяхами кришку ящика, обтягають сталевою стрічкою і пломбують, місця розташування пломб обводять червоною фарбою. При транспортуванні морським транспортом для захисту від впливу навколишнього середовища прилад повинний поміщатися в поліетиленовий чохол із товщиною плівки 0,15 – 0,2 мм. Усередині чохла – сілікагель- влагопоглотинач із початковою вологістю не більш 2% із розрахунку 100 г сілікагелю на 1 м2 поверхні чохла. Маркірування тари по ГОСТ 14192 - 77. 3.4.5.2. Умови транспортування Транспортування приладу в транспортному ящику відбувається усіма видами транспорту при температурі навколишнього повітря від мінус 50 до плюс 600 С та відносній вологості до 95% при температурі навколишнього середовища не більш плюс 300 0С. При транспортуванні тара повинна бути передбачена від влучення в неї атмосферних осадів і пилу. Не допускається кантування приладу. У процесі експлуатації прилад може транспортуватися з об'єкта на об'єкт в укладальному ящику автомобільним транспортом на відстань до 1000 км (швидкість по шосейних дорогах до 60 км/год., по грунтовим – 20 - 40 км/год.). 3.4.6. Вказівки по експлуотації Після розпаковки з укладального ящика, прилад необхідно оглянути на відсутність зовнішніх пошкоджень. При прийманні приладу необхідно впевнитись в наявності повного комплекту згідно документації. До початку роботи з приладом необхідно вивчити інструкцію по експлуотації, схему конструкції приладу, призначення органів керування та роз’ємів, що розташовані на передній та задній панелях приладу. Робота приладу повинна проходити в умовах, що не виходять за межі робочих умов експлуотації. До початку експлуотації приладу, а також періодично під час експлуотації прилад повинен задовольняти наступним умовам: 1) відсутність зовнішніх механічних пошкоджень; 2) наявність та міцність кріплення органів керування, правильного обертання органів настройки, наявність запобіжників; 3) при експлуотації вентиляційні отвори в корпусі приладу не повинні закриватися сторонніми предметами. Для запобігання від нещасних випадків та передчасного виходу з ладу приладу не допускається: 1. вмикати прилад при знятій верхній кришці. В приладі, що працює від мережі змінного струму, є небезпечна для життя напруга 220В; 2. натягування та посмикування мережного шнура; торкатися приладу мокрими руками. 2.4.7. Гарантії постачальника Виробник гарантує відповідність детонометра ГОСТ та даним технічним умовам при виконанні користувачем правил експлуотації. Гарантійний строк 12 місяців з дня продажу через роздрібну мережу. Впродовж гарантійного строку експлуотації власник має право на безкоштовне технічне обслуговування детонометра, а в разі несправності виробу на безкоштовний ремонт при пред’явленні гарантійного талону. На час гарантійного ремонту ремонтне підприємство повинно безкоштовно представити й встановити власнику по його вимозі аппарат аналогічного функціонального призначення. Обмін несправних детонометрів здійснюється у відповідності з діючими правилами обміну промислових товарів, що були куплені в роздрібній мережі дерхавної та кооперативної торговлі. 2.4.8. Правила приймання Приймання детонометра повинна проводитися ВТК підприємства-виробника у відповідності з правилами, що викладені в дійсних ТУ. Для перевірки виробу на відповідність вимогам дійсного ТУ на підприємстві-виробнику представником ВТК проводяться випробування приймально-сдавальні, періодичні випробування та типові випробування на надійність, що входять в склад періодичних випробувань. Виріб повинен пред’являтися на випробування ВТК звісткою, яка складена по діючій на підприємстві формі. Контрольно-вимірювальна та випробовувальна аппаратура повинна мати пломби підприємств постачальників або виробників або бюро вимірюваннь та перевірок (БВП), а також свідоцтва про перевірку з вказівкою строку наступної перевірки. Використання апаратури з закінченими термінами перевірки, з пошкодженими пломбами, без паспортів та свідоцтв не допускається. Вмикання та калібровка контрольно-вимирювальної апаратури повинні проводитися у відповідності з інструкціями. Результати кожного виду випробування вважаються дійсними, а прилад вважається витримавшим їх, якщо в процесі їх проведення параметри та характеристики відповідають вимогам діючого ТУ. Випробування проводяться при температурі навколишнього середовища від 283К до 308К (від + 100С до + 350С), відносній вологості повітря до 80 % при температурі t = 298К (+ 250С), атмосферному тиску 86 – 106 кПа (650 – 800 мм рт. ст.), напрузі мережі живлення 220±22В, частотою 50±0,5 Гц з вмістом гармонік до 5 %. Кліматичні умови проведення випробувань на стійкість до дії вологості, підвищеної та пониженої температури повинні відповідати вимогам, що вказані в методиках проведення вимірів. 3.4.9. Налагодження детонометра починають із перевірки правильності монтажу і напруг живлення на виходах стабілізованого джерела напруги. Після цього переходять до покаскаднгоу контролю працездатності детонометра. На вхід XS1 подають синусоїдальний сигнал частотою 3150 Гц і амплітудою біля 1 В. Переконавшись у проходженні сигналу на неінвертуючий вхід ОП DA2, перевіряють погашення низькочастотних і високочастотних сигналів вхідними смуговими фільтрами. фильтрами На частотах 50 Гц і 15 кГц загасання повинно складати біля 40 дБ і 12 дБ відповідно. Балансуванням ОП DA2 установлюють вихідний потенціал підсилювача в межах 0,2...0,5 В. Такий зсув ОП практично не робить впливи на якість обмеження, але знижує струм, споживаний ОП DA2 у режимі відсутності вимірювального сигналу. Для контролю сигналу на виході підсилювача-обмежувача на ОП К574УД1 варто застосовувати осцилограф, вхідна ємність щупа якого не перевищує 15...25 пФ. Припустимо підключати осцилограф через резистор з опором 2...5 кОм. У випадку недотримання цих вимог можливо самозбудження операційного підсилювача. У діапазоні амплітуд вхідних сигналів 0,05...30 В повинні спостерігатися прямокутні імпульси з крутими фронтами і скважністю, рівній двом. Виникнення несиметричності обмеження може бути пов'язане з несправністю одного з діодів VD3, VD4, VD6, VD7. Амплітуда позитивних імпульсів на резисторі R18 повинна складати 3,7...4,2 В, а на виході одновібратора DD1 – б іля 3,5...4,0 В. Підстроюванням резистора R19 необхідно встановити скважність вихідних імпульсів одновібратора, рівну двом. Для одержання зазначеної вище точності детонометра параметри імпульсів на виході ключового каскаду, зібраного на транзисторі VT3, повинні мати цілком визначені, стабільні значення. Завдяки використанню прецизійного стабілітрона VD10 (Д818Е) амплітуда імпульсів дорівнює 8,6±0,3 В. У випадку застосування стабілітронів інших типів буде потрібно їхній індивідуальний добір із метою одержання необхідного значення амплітуди. Найбільше просто інтегральна оцінка форми імпульсів відбувається вольтметром постійної напруги з високоомним входом, залученим до колектора VT3. При частоті сигналу, рівної 3150 Гц, середнє значення напруги в цій точці повинно складати 4,5 В. У противному випадку може знадобитися корекція тривалості імпульсів добором опору резистора R19. Правильно зібраний фільтр нижніх частот на ОП DA3 налагодження не потребує. Перевірка його працездатності полягає лише в контролі постійної вихідної напруги фільтра, значення котрого повинно бути 2,25 В. Після цього перемикач SA2 установлюють на найбільш чутливу межу виміру (0,1 %) і балансують ОП DA4. Для калібрування двухполуперіодного випрямляча на ОП DA7 тимчасово випаюють ліві за схемою виводи резисторів R50, R51, а точку їх з'єднання підключають до регульованого джерела напруги ( 10 В. Зміні напруги від 0 до ( 8 В повинне відповідати пропорційне збільшення напруги на виході ОП DA7 до 4,5 В та кутове переміщення стрілки вимірювальної головки РА2 до крайньої позначки шкали. Коригування чутливості вольтметра здійснюється резистором R68. Канал виміру дрейфу калібрують у такий спосіб. На вхід приладу подають синусоїдальний сигнал частотою 3150 Гц ± 0,2 %. Установив резистор R35 у середнє положення, що відповідає відсутності зсуву середньої швидкості, балансувальним резистором R39 установлюють стрілку індикатора РА1 у нульове положення. Потім змінюють частоту сигналу на ± 5 % щодо 3150 Гц і добором резистора R48 добиваються відхилення стрілки до кінцевої позначки шкали. Далі необхідно переконатися, що крайнім положенням движка резистора R35 відповідає девіація частоти ± 5 %. При цьому вихідний потенціал ОП DA5 повинен складати ± 4 В. Якщо це не так, чутливість коректують підбором резистора R45. Після цього необхідно встановити поріг спрацьовування компаратора на рівні ± 4,5...5,0 В. Для цього частоту сигналу піднімають вище зазначених меж. Установив на виході ОП DA5 потенціал біля 4,7 В, змінюють опір резитора R47 до появи стрибків вихідного потенціалу ОП DA6. Потім плавно знижують частоту сигналу. Значення модуля негативного порога компаратора не повинно відрізнятися від позитивного більш ніж на ± 0,2 В. У противному випадку буде потрібно підбірати пари діодів VD16, VD17 по прямому опору. Транзисторні ключі, зібрані на транзисторах VT4, VT8 і VT9, при правильному монтажі налагодження не потребують. Для налагодження вмонтованого генератора на ОП DA1 перемикач SA1 перемикається в стан "Ввімкено". Амплітуда генеруємої напруги повинна складати 0,8...1,2 В. Якщо значення амплітуди істотно відрізняється від зазначеного, варто підібрати опір резистора R9. Установка частоти коливань відбувається резистором R4 за допомогою цифрового частотоміра. Відхилення частоти від номінальної (3150 Гц) не повинно перевищувати ± 0,1 %. На закінчення необхідно зауважити, що детонометр може забезпечувати більш низьку похибку виміру коефіцієнта детонації. Проте для цього треба провести калібрування каналу виміру детонації, використовуючи генератор звукових частот із частотною модуляцією ГЗ-103. ----------------------- Зм. Арк. № докум. Підпис Дата Р-4260.024.001ПЗ Арк. 53 Зм. Арк. № докум. Підпис Дата Р-4260.024.001ПЗ Арк. 54 46 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. Зм. Арк. № докум. Підпис Дата Р-4260.024.001ПЗ Арк. 58 52 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. Зм. Арк. № докум. Підпис Дата Р-4260.024.001ПЗ Арк. 50 59 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. 57 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. Зм. Арк. № докум. Підпис Дата Р-4260.024.001ПЗ Арк. 51 49 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. 47 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. 48 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. 55 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм. 56 Арк. Р-4260.024.001ПЗ Дата Підпис № докум. Арк. Зм.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16